У Німеччині діє принцип, відповідно до якого будь-які медичні послуги, що надаються лікарняними закладами, мають бути оплачені. Як правило, така оплата здійснюється за рахунок державних або приватних страхових кас, або із власних коштів особи, якій було надано медичну допомогу. Медичні послуги, що не мають невідкладного характеру, надаються лише після того, як пацієнтом буде доведено спроможність їх оплатити. Разом з тим, невідкладна медична допомога надається лікарняними закладами без попереднього з’ясування, чи застрахований пацієнт, або того, чи є у нього достатньо власних коштів для оплати медичних послуг. Однак ця невідкладна медична допомога не є безоплатною. Після її надання відповідний рахунок передається пацієнту, який зобов’язаний його оплатити. У разі, якщо пацієнт є громадянином іноземної держави та відмовляється від оплати рахунку, рахунок передається до МЗС Німеччини, яке у свою чергу намагається вирішити питання щодо його оплати, у тому числі за допомогою дипломатичних важелів.

При наданні медичної допомоги іноземним громадянам, які перебувають на території Німеччині у відрядженні і котрі є громадянами країн, з якими діє візовий режим перетину кордону, німецька сторона виходить, насамперед, з того, що обов’язковою умовою отримання в’їздної візи є наявність страхового полісу з терміном дії не менше визначеного терміну дії візи. Таким чином, береться в розрахунок той факт, що, у разі необхідності термінового звернення громадянина за медичною допомогою, витрати на її відшкодування сплачуються страховою компанією, яка видала цей поліс. У випадках, коли чинний страховий поліс відсутній, при зверненні за невідкладною допомогою іноземець, що перебуває в Німеччині, має розраховувати на власні фінансові можливості, знову таки враховуючи той факт, що будь-які надані медичні послуги мають бути сплаченими.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.